Книга Пророка Езекиїла 14:1-16:52

Засудження ідолопоклонців

14 Кілька старійшин Ізраїлю прийшли до мене й посідали переді мною. ² Тоді слово Господа дійшло до мене: ³ «Сину людський, ці мужі прийшли просити тебе спитати поради в Бога, та все ще тримають бовванів у себе. До сих пір вони вклоняються лжебогам, тож навіщо ці грішники питаються поради в Мене? Чи можу Я взагалі дозволити їм звертатися до Мене з запитаннями? Звичайно ж, ні! ⁴ Через те говори з ними і скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Коли хтось із ізраїльтян прийде до пророка й питатиме його поради, то Я, Бог, відповідатиму на запитання ті, навіть якщо той тримається негідних бовванів. Я говоритиму незважаючи на їх брудних лжебогів. ⁵ Я зроблю це, щоб відібрати назад серця народу ізраїльського, який весь покинув Мене заради бовванів”.

⁶ Через те скажи дому Ізраїлю, що Господь Бог так говорить: „Покайтеся! Відверніться від ваших бовванів і відмовтеся від своїх мерзотних звичок! ⁷ Коли хтось із ізраїльтян чи хтось з чужинців, що живуть в Ізраїлі, цуратиметься Мене, впустить бовванів у своє серце і поставить огидний камінь спотикання перед своїм обличчям, а по тому йде до пророка, щоб звернутися до Мене з запитаннями, Я, Господь, відповідатиму йому Сам. ⁸ Я поверну Своє обличчя проти цього чоловіка і зроблю його прикладом та притчею во язицех; Я викореню його з-поміж Мого народу. Тоді ви знатимете, що Я—Господь.

⁹ І якщо пророк на стільки недолугий, що дає поради заміть Мене, то Я відкрию йому його дурість. Я простягну Свою руку проти нього й винищу його з-поміж Мого народу ізраїльського. ¹⁰ Вони нестимуть свою провину: пророк буде так само винний, як і той, хто з ним радиться. ¹¹ Тоді народ Ізраїлю більше не відвертатиметься від мене, ані поганитиметься всіма своїми гріхами. Він буде Моїм народом, а Я буду їхнім Богом”». Так проголошує Господь Бог.

Кара—неминуча

¹² Слово Господа дійшло до мене: ¹³ «Сину людський, якщо якась країна грішить проти Мене, Я протягну руку проти неї, щоб понищити запаси їжі в ній і наслати на неї голодомор, і вбити її людей та їхню худобу, ¹⁴ то навіть якби ці троє: Ной, Даниїл та Йов були у тій країні—вони б змогли своєю праведністю врятувати тільки самих себе». Так проголошує Господь Бог.

¹⁵ Господь сказав: «Або Я нашлю диких звірів на цю країну, і вони лишать її бездітною і вона стане така спустошена, що ніхто не зможе пройти нею через звірів тих. ¹⁶ То так само правда, як Моє існування. Навіть якби ці троє були в тій країні, вони не змогли б урятувати своїх власних синів та дочок. Лише самі врятувалися б, але земля стала б безлюдна. Так проголошує Господь Бог.

¹⁷ Або я спрямую меч проти цієї країни і скажу: „Хай меч пройде через цю землю”,—і повбиваю її людей та їхню худобу. ¹⁸ То так само правда, як те, що я живу, навіть якби ці троє були у ній, вони б не змогли врятувати своїх власних синів і дочок. Лише самі вони врятувалися б. Так проголошує Господь Бог.

¹⁹ Або пошлю Я чуму на цю землю і виллю Мою лють на неї через кровопролиття, вбиваючи її людей та їхню худобу. ²⁰ То так само правда, як те, що Я живу, навіть якби Ной, Даниїл та Йов були в ній, вони б не змогли врятувати ні сина, ані дочку. Вони врятували б лише самих себе завдяки своїй праведності». Так проголошує Всевишній.

²¹ То ось що говорить Господь Бог: «Наскільки гірше буде, як Я пошлю проти Єрусалима мої чотири найстрашніші кари: меч, голодомор, диких звірів і чуму—щоб вбити його людей та їхню худобу! ²² Однак дехто там виживе, ті сини та дочки, яких буде виведено з нього, прийдуть до тебе, і коли ти побачиш їхню поведінку і їхні вчинки огидні, ти втішишся щодо того нещастя, яке Я приніс до Єрусалима. ²³ Ти втішишся, коли побачиш їхню поведінку та їхні вчинки, бо ти знатимеш, що Я не зробив нічого даремно». Так проголошує Господь Бог.

Єрусалим—суха лоза

15 Слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, чим виноградна лоза краща за гілку будь-якого з дерев у лісі? ³ Хіба беруть з неї хоч коли деревину, щоб зробити щось корисне? Чи роблять з неї кілки, щоб вішати речі? ⁴ І після того, як її кинуть у вогонь як паливо, і вогонь обпалить обидва кінці і обвуглить середину, хіба вона придатна на щось? ⁵ Якщо вона не годилася ні на що, коли була ціла, то наскільки менше з неї можна зробити корисного, коли вже вогонь обпалив її і вона обвуглилась!

⁶ Через те ось що говорить Господь Бог: „Так само, як Я віддав виноградну лозу разом з іншими деревами у лісі на паливо для вогню, так Я поведусь і з людьми, що живуть у Єрусалимі. ⁷ Я поверну проти них Своє обличчя. Хоча вони й вийшли з вогню, однак вогонь пожере їх. І коли Я поверну Своє обличчя проти них, ви знатимете, що Я—Господь. ⁸ Я зроблю землю безлюдною, бо вони були невірні”». Так проголошує Господь Бог.

Невірний Єрусалим

16 Слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, хай Єрусалим усвідомить усі свої мерзотні вчинки. ³ Скажи Єрусалиму, що Господь Бог говорить йому: „Походження твоє, о Єрусалиме, в землі Ханаанській: твій батько був аморійцем, а мати—хиттянкою. ⁴ В день, коли ти народилася, твою пуповину не відрізали, ані обмили тебе водою, щоб зробити чистою, ані сіллю тебе не потерли, ані в полотно не загорнули.

⁵ Ніхто не подивився на тебе з жалем, ніхто не мав досить співчуття, щоб зробити хоч що-небудь добре для тебе. Ні, тебе викинуто в чисте поле, бо в день, коли ти народилася, тебе зневажили.

⁶ І коли Я проходив повз і побачив, як ти вовтузишся в крові, Я сказав тобі: „Живи!” ⁷ Я примусив тебе рости, мов ту рослину у полі. Ти виросла, розвилася і стала найпрекраснішою з жінок: груди твої округлилися, волосся виросло у тебе, а перш була гола і невкрита. ⁸ Коли згодом Я подивився знов на тебе, то побачив, що ти вже достатньо доросла для кохання. Я простер полу плаща Свого над тобою і прикрив твою голизну. Я дав тобі обіцянку і уклав Заповіт з тобою і ти стала Моєю нареченою.

⁹ Я скупав тебе у воді, змив з тебе кров і змастив тебе оливою. ¹⁰ Я вдягнув тебе у гаптоване вбрання і взув у шкіряні сандалії. Я вбрав тебе у тонке полотно і вкрив пишним шовком. Так проголошує Господь Бог. ¹¹ Я прикрасив тебе дорогоцінностями: надів браслети на руки і намисто на шию. ¹² Я вдів кільце тобі в ніс, сережки в вуха і чудовий вінець на голову. ¹³ Тож тебе було прикрашено золотом і сріблом, одяг твій був тонкого полотна, шовку та гаптованої тканини. Твоєю їжею була просіяне борошно, мед та олива. Ти стала царицею прегарною і величною. ¹⁴ І слава розійшлася між народами про твою красу, адже Я зробив тебе красунею”». Так проголошує Всевишній.

¹⁵ «Але ти покладалася на свою красу і використала своє добре ім’я, щоб стати повією, ти розпорошила прихильність на кожного, хоч би хто приходив, і твоя краса належала йому. ¹⁶ Ти використовувала гарне вбрання своє, щоб опоряджувати місця поклоніння, де ти чинила свою розпусту, віддаючи себе кожному чоловікові, який би не проходив повз.

¹⁷ Ти також узяла чудові прикраси, які Я подарував тобі, прикраси, виготовлені з Мого золота і срібла, а ти зробила для себе бовванів чоловічої статі і займалася розпустою з ними. ¹⁸ Ти наділа на них свій гаптований одяг і поклала перед ними Мою оливу й Моє запашне куріння. ¹⁹ А їжу, що Я дав тобі: просіяне борошно, оливу і мед, що Я дав тобі на поживу—ти поклала як запашний ладан перед ними. Ось що сталося»,—проголошує Господь Бог.

²⁰ «Потім ти взяла своїх синів та дочок, яких народила Мені, й принесла їх у жертву на поживу бовванам. Чи мало тобі було тієї розпусти, що ²¹ ти забила Моїх дітей і принесла їх у жертву бовванам? ²² В усіх твоїх мерзенних звичках і в розпусті, ти забула дні своєї молодості, коли Я знайшов тебе голу й невкриту, вовтузячись в своїй крові. ²³ Після всіх твоїх гидот—горе тобі, горе»,—проголошує Господь Бог.

²⁴ «Ти спорудила собі узвишшя і влаштувала храм на кожному перехресті, примножуючи свою розпусту. ²⁵ При початку кожної вулиці ти спорудила узвишшя й принижувала свою красу, розкриваючи свою голизну для кожного, хто проходив повз. ²⁶ Ти займалася розпустою з Єгиптом, твоїм сусідом, який завжди був напоготові лігти з тобою, та запалювала Мій гнів своєю зростаючою невибагливістю. ²⁷ Тож Я покарав тебе і зменшив твої землі, Я віддав тебе твоїм пожадливим ворогам, дочкам (містам) филистимським, які й самі були збентежені твоєю розпустою.

²⁸ Ти також злягалася з ассирійцями, займаючись розпустою з ними, але й цього тобі було не досить, бо ти ж ненаситна. ²⁹ Тоді твоя невибагливість зросла й поширилася на Халдею, землю торговців, то й цим ти не задовольнилася. ³⁰ Яка ж ти слабовольна,—проголошує Господь Бог,—якщо робиш усе це, поводячись, мов безсоромна розпусниця.

³¹ Коли ти спорудила свої пагорби при початку кожної вулиці й зробила пишні храми на кожному перехресті, ти поводилась не як повія, бо нехтувала платнею. ³² Ти, розпусниця, віддаєш перевагу випадковим чоловікам перед власним мужем! ³³ Всі повії дістають платню, а ти роздавала подарунки всім своїм коханцям, підкуповувала їх, щоб вони приходили до тебе звідусіль по твою розпусту. ³⁴ Тож у своїй розпусті ти була протилежністю іншим повіям, бо платиш ти сама, і нічого тобі не платять».

³⁵ Через те, розпуснице, почуй слово Господа Бога! ³⁶ Ось що Господь Бог говорить: «За те, що ти роздала своє багатство, що виставляла свою голизну, була невибаглива щодо коханців, за всіх твоїх мерзенних бовванів, за те, що ти віддала їм кров дітей своїх— ³⁷ за все це я зберу всіх коханців, з якими ти любилася, всіх, кого ти любила, так само, як і тих, кого ненавиділа. Я зберу їх звідусіль і оголю тебе перед ними, й вони побачать усю твою голизну.

³⁸ Я засуджу тебе до покарання як тих жінок, що коїли перелюб і що проливали кров. Я поверну на тебе криваву помсту Моєї люті і гнів ревнощів Моїх. ³⁹ Тоді Я видам тебе твоїм коханцям, і вони знесуть твої пагорби й зруйнують твої пишні храми. Вони зірвуть із тебе одяг, заберуть свої чудові прикраси і залишать тебе голу й невкриту. ⁴⁰ Вони нашлють на тебе юрбу, що поб’є тебе камінням і порубає на шматки своїми мечами. ⁴¹ Вони спалять вщент твої будинки і покарають тебе на очах у багатьох жінок. Я покладу край твоїй розпусті, ти більш не платитимеш своїм коханцям. ⁴² Тоді моя лють проти тебе вгамується. Я заспокоюсь і не гніватимусь більше».

⁴³ «Через те, що ти не пам’ятаєш днів своєї молодості, ти розлютила Мене. Тож покарав тебе Я за те, але ти не припинила блуд, та навпаки, ти вигадала ще огидніші мерзоти»,—проголошує Господь Бог.

⁴⁴ «Кожен, хто говорить прислів’ями, згадає це прислів’я про тебе: „Яка мати—така й дочка”. ⁴⁵ Ти справжня дочка своєї матері, яка зневажала свого чоловіка та своїх дітей; і ти справжня сестра своїх сестер, які зневажають своїх чоловіків та своїх дітей. Твоя мати—хиттянка, а батько—аморієць. ⁴⁶ Твоя старша сестра була Самарія, яка жила на північ від тебе зі своїми дочками, а твоя молодша сестра, що жила на південь від тебе із своїми дочками, була Содом. ⁴⁷ Ти не тільки ходила їхніми дорогами й наслідувала їхні мерзенні звички, але у свій спосіб ти скоро стала ще більш розбещена, ніж вони».

⁴⁸ «Так само правда, як те, що я живу,—проголошує Господь Бог,—твоя сестра Содом та її дочки ніколи не чинили такого, як ти й твої дочки. ⁴⁹ Ось який був гріх Содому, твоєї сестри. Вона та її дочки були зухвалі, перегодовані й безжурні: вони не допомагали бідним та нужденним. ⁵⁰ Вони були пихаті й чинили мерзоту переді Мною, через те Я й покінчив з ними, як ти бачила».

⁵¹ «Самарія не нагрішила й половини того, що ти, бо ти скоїла більше мерзоти, ніж вони, і зробила так, що твої сестри здаються праведними порівняно з твоїми вчинками. ⁵² Неси ж свою ганьбу! Через те, що твої гріхи були бридкіші, ніж твоїх сестер, вони здаються праведнішими за тебе. Тож ганьба тобі, неси свій сором, за огидні вчинки твої!